После первой нашей встречи с Николаевским правозащитником Максимом Завтурой пошли отклики на изложенные материалы по Первомайским событиям «Первомайский гамбит или оппозиция и позиция».

По откликам я понял, что люди ждут продолжения откровенного разговора и хорошо бы подробнее остановиться на нарушениях украинского законодательства, потому что это грозит рецидивами.

Ведь впереди ещё много выборов, а последние события в Николаевской области показали, что правоохранители сами стали нарушителями.

В.М.- Максим Павлович, как защищается в подобных ситуациях необходимо защищаться членам избиркомов, кандидатам и простым гражданам, от людей которых наняли для осуществления фальсификаций?

М.П. - Хорошо. Начнём по порядку чо случилось тогда на злополучном 132 округе в г. Первомайске. Сейчас разберём по кирпичакам кто и что нарушал.

Каждый участник избирательного процесса должен прежде всего знать, что власть и обслуживающие её правоохранители никогда не признают, что в чём то нарушен закон.

Они работают только на устраивающий их результат. Вы всегда будете слышать фразу «Всё в рамках закона». Даже если явными стали фальсификации, разгон людей, похищение и порча документов, угрозы и задержания недовольных граждан, подкуп и тому подобное...

Хочу напомнить, я не симпатизирую ни оппозиции, ни провластной партии.

Теперь по сути произошедшего.

Эти материалы я буду излагать на украинском языке, чтобы в дальнейшем их копировали и использовали по назначению.

А редакцию попрошу выписки из законодательства выделить красным, что бы на следующих выборах это использовалось против фальсификаторов.

Знание статей законов поможет защитить результаты предстоящих выборов.

Почнемо з того, що 01.11.2012 року Миколаївськи окружний адміністративний суд виніс ухвалу № 2а-5560/12/1470 в якої УХВАЛИВ : Витребувати у окружної виборчої комісії по виборчому округу № 132 орігінали (або належним чином заверені копії) протоколів про підсумки голосування на віборчих дільницях округа, а саме: виборчих дільниць з №480001 по 480709 включно, для огляду в судовому засіданні.

Для довідки: Слово витребувати у перекладі з россійскої – «истребовать», а слово вилучити – « изъять». Це є разні поняття згідно норм чинного законодавства.

Проте головний державний виконавець ВДВС Первомайського міськрайоного управління юстиції Бойченко Є.О. усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та їх наслідків, шляхом зговору с заступником начальника УМВС України в Миколаївській області Марчуком А.І. та іншими невідомими мені особами вирішують викрасти оригінали протоколів.

Бойченко Є.О., не маюче на це законих підстав, виносить ПОСТАНОВУ про відкриття виконавчого провадження ВП № 35019678, в якій замінює слово в УХВАЛІ суду «витребувати» на «вилучити» що призводить до розгляду вилучених документів виборчих дільниць №480001 - 480709, виключно в судовому засіданні. Цю незаконну постанову Бойченко Є.О. пише по заяві «про примусова виконання» представника – стягувача, чим теж порушує закон України «Про виконавче провадження».

Стаття 17. Виконавчі документи за рішеннями, що підлягають примусовому виконанню державною виконавчою службою

1. Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
2. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи:
2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

Стаття 18. Вимоги до виконавчого документа

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо;
5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;
6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

3. Виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов'язковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобов'язаний мати печатку із зображенням Державного Герба України.

ЗГІДНО КОДЕКСУ АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДОЧИНСТВА УКРАЇНИ

Ст. 75 Заява про забезпечення доказів та порядок її розгляду

1. У заяві про забезпечення доказів повинні бути зазначені докази, які необхідно забезпечити; обставини, що можуть бути підтверджені цими доказами; обставини, які свідчать про те, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим, а також справа, для якої потрібні ці докази, або з якою метою
потрібно їх забезпечити. До заяви про забезпечення доказів додається документ про сплату судового збору.
2. Заява про забезпечення доказів подається до суду, який розглядає справу, а якщо провадження у справі ще не відкрито - до місцевого адміністративного суду, на території якого можуть бути вчинені процесуальні дії щодо забезпечення доказів.
3. Заява про забезпечення доказів розглядається протягом п'яти днів після її надходження з повідомленням сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви.
4. У разі обґрунтованої вимоги особи, яка подала заяву про забезпечення доказів, а також якщо не можна встановити, до кого може бути згодом висунуто вимоги, заява про забезпечення доказів розглядається судом невідкладно лише за участю особи, яка подала заяву.
5. Питання про забезпечення доказів вирішується ухвалою, яку може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення доказів не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає розгляду справи.
6. Про забезпечення доказів або про відмову в забезпеченні доказів суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення доказів визначаються порядок і спосіб її виконання.
7. Ухвала про відмову в забезпеченні доказів може бути оскаржена особою, яка звернулася із заявою про забезпечення доказів.
8. Забезпечення доказів здійснюється за загальними правилами вчинення відповідних процесуальних дій.

Згідно віще зазначених статей чинного законодавство, та враховуючи те що в ухвалі Миколаївського окружного адміністративного суду № 2а-5560/12/1470 від 01.11.2012 року не має:
- ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб)
- дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;
- строк пред'явлення виконавчого документа до виконання
- виконавчий документ без печатки із зображенням Державного Герба України
- не має ухвали суду про забезпечення доказів в якої визначаються порядок і спосіб її виконання.

ЗГІДНО ЧИННОГО ЗАКОНОДАВСТВА ДЕРЖАВНИЙ ВИКОНАВЕЦЬ ПОВИНЕН БУВ ВІДМОВИТИ У ВІДКРИТТІ ВИКОНАВЧОГО ПРОВАДЖЕННЯ!

Стаття 26. Відмова у відкритті виконавчого провадження
1. Державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі:
6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону;

ДІЇ ДЕРЖАВНОГО ВИКОНАВЦЯ ПІДПАДАЮТЬ ПОД СТАТТІ КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ:

(Стаття 365. Перевищення влади або службових повноважень, Стаття 366. Службове підроблення, Стаття 367. Службова недбалість посадових осіб, Стаття 186. Грабіж, Стаття 157. Перешкоджання здійсненню виборчого права або права брати участь у референдумі, роботі виборчої комісії або комісії з референдуму чи діяльності офіційного спостерігача). Також порушення закону України «Про вибори народних депутатів України», закону України «Про виконавче провадження» та інше законодавство України.

Згідно логіки Бойченко Є.О. у нього є право і повноваження будь-де написати ПОСТАНОВУ про будь-яке виконавче провадження, навіть про те, що можно вилучити все золото або валюту з Национального банку України.

Бойченко Є.О. сподівався, що громадяни не зрозуміють, те що його документи не є легетимні і йому вдасться викрасти протоколи.

Нагадую всім чиновникам взагалі і головному державному виконавецю ВДВС Первомайського міськрайоного управління юстиції Бойченко Є.О. зокрема головні положення КОНСТІТУЦІЇ УКРАЇНИ:

Стаття 8. В Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Стаття 19. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

КОЛИ ЧЛЕНИ КОМІСІЇ ТА ОСОБИ, ЩО БУЛИ ЗАЛУЧЕНІ ДО ВИБОРЧОГО ПРОЦЕСУ ЗРОЗУМІЛИ ЩО БОЙЧЕНКО Є.О. ЗІ СВОЇМИ ПІДЛЕГЛИМИ ПОРУШУЄ ЧИННЕ ЗАКОНОДАВСТВО І НАМАГАЄТЬСЯ ВИКРАСТИ ПРОТОКОЛИ, ВОНИ НЕ ДАЛИ ЙОМУ ТАКОЇ МОЖЛИВОСТІ.

Це не зупинило пана Бойченко Є.О. і він усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки, шляхом зговору с заступником начальника УМВС Ураїни в Миколаївській області Марчуком А.І. та іншими невідомими нам особами вирішують повторити спробу викрадання орігіналів протоколів.

В ніч з 01 на 02 листопада 2012 року близько 01 години 30 хвилин до окружної виборчої комісії № 132, за вказівкою заступника начальника УМВС Ураїни в Миколаївській області Марчука А.І., вірвалися люди в одязі міліціонерів підрозділу «Беркут» і почали виганяти та бити людей. За таких обсатвин Марчуку А.І. разом із своїми поплічниками вдалося заволодіти протоколами.

Такі дії Марчука А.І. підпадають під статті Кримінального кодексу України (Стаття 365. Перевищення влади або службових повноважень, Стаття 366. Службове підроблення, Стаття 367. Службова недбалість посадових осіб, Стаття 186. Грабіж, Стаття 157. Перешкоджання здійсненню виборчого права або права брати участь у референдумі, роботі виборчої комісії або комісії з референдуму чи діяльності офіційного спостерігача). Також ЗА порушення Закону України «Про міліцію», закону України «Про вибори народних депутатів України» та інше законодавство України.
Дотого ж згідно чинного законодавства та офиційній відповіді МВС від 14.11.2012 № 528-0-2-12/101 народному депутату Москалю Г.Г. було зазначено працівникам «Беркуту» не дозволено носити головні макси та інші засоби що закривають обличчя працівника міліції.

В офіційной відповіді Марчук А.І. розповідає, що «Беркут» діяв згідно чинного законодавства. Але зідно чинного законодавства працівники міліції при здійсненні охорони громадського порядку повинні дотримуватись Констітуції України, Закону України «Про міліцію», та інших нормативно-правових актів, які зареєстровані згідно чинного законодавства.

Я хочу нагадати Марчуку, що охорона громадського порядку включає в себе алгорітмику певних заходів, а не брутальний бандитський наліт як показано на відео (вибіг невідомих у міліцейскій формі з автобусу, побиття людей, викрадення протоколів, та знову через людей прорив дов автобусу і втеча).

Згідно спільного наказу МВС та ДВС України від 25.06.2002 р. № 607/56/5 начальник ОВС був повинен ознайомитись з рішенням суду та іншими документами, які відповідають чинному законодавству і лише потім приймати рішення про залучення працівників міліціі для охорони громадського порядку (у буквальному розумінні згідно чинного законодавства - ОХОРОНА ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ), при примусовому виконанні рішення суду, якого взагалі не існує в природі. Працівники міліції разом з представниками ДВС повинні були після виклику до ОВК №132, пред`явити всі документи, які посвідчують іхні особи, потім надати всі докумнти і ухвалу суду про примусового виконання рішення суду. Але вони не могли цього зробити по тій простій причині, що такого рішення взагалі не існує в природі.

Зупинити протиправні дії злочинців, тимчасово змогли кандидати в народні депутати України Меріков В.І., Романчук М.П. та інші особи, які були залучені до виборчого процесу разом з Народними дупутатом України Москалем Г.Г.. Завдяки їхнім зусиллям протоколи були поверненні до ОВК.

Ці особи діяли згідно Констітуції України, та керуючись нормами Кримінального Кодексу України.

Стаття 36. Необхідна оборона

1. Необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.
2. Кожна особа має право на необхідну оборону незалежно від можливості уникнути суспільно небезпечного посягання або звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади.
5. Не є перевищенням меж необхідної оборони і не має наслідком кримінальну відповідальність застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів для захисту від нападу озброєної особи або нападу групи осіб, а також для відвернення протиправного насильницького вторгнення у житло чи інше приміщення, незалежно від тяжкості шкоди, яку заподіяно тому, хто посягає.

Але за вказівкою невідомих осіб Марчук А.І. вирішує спробувати ще раз викрасти протоколи. 02.11.2012 року в період з 16.00 до 17.00 він з двома підлеглими Бойченко Є.О., та невідомими в масках у формі міліціонерів підрозділу «Беркут» використовуючи спецзасоби лупцюють мирних громадян, осіб залучених до виборчого процесу, журналістів, викрадають таки орігинали протоколів (все це зафиксовано на видео).

Марчук А.І. з іншими злочинцями зникають з місця злочину міліцейским автобусом «ПАЗ державний номер міліцейского зразка 0978» і по дорозі до Миколаєва пересідають у автомобіль «Тoyota Land Cruiser» зеленого коляру.

Окрім усього іншого виходить, що Марчуку А.І. можна для скоєння злочину використовувати форменний одяг, спецзасоби та автотранспорт, який належить МВС.

Також Марчук А.І. залякує всіх, що відправить за грати за порушення КУАП Стаття 185. Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі працівника міліції, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця.

Але Марчук А.І. забув ща там написано (законному розпорядженню), а це означає, що працівник міліції повинен був довести законність свої вимог, а законних вимог небуло.

Хочу нагадати правово відсталому заступнику начальника УМВС України в Миколаївській області Марчуку А.І. КОНСТІТУЦІЮ УКРАЇНИ:

Стаття 8. В Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Стаття 19. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 60. Ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази.

За віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу настає юридична відповідальність.

Кримінальний кодекс України
Стаття 41. Виконання наказу або розпорядження

2. Наказ або розпорядження є законними, якщо вони віддані відповідною особою в належному порядку та в межах її повноважень і за змістом не суперечать чинному законодавству та не пов'язані з порушенням конституційних прав та свобод людини і громадянина.
3. Не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка відмовилася виконувати явно злочинний наказ або розпорядження.
4. Особа, що виконала явно злочинний наказ або розпорядження, за діяння, вчинені з метою виконання такого наказу або розпорядження, підлягає кримінальній відповідальності на загальних підставах.

ДІЇ ЗАСТУПНИКА НАЧАЛЬНИКА УМВС УКРАЇНИ В МИКОЛАЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ МАРЧУКА А.І. ПІДПАДАЮТЬ ПОД СТАТТІ КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ:

(Стаття 365. Перевищення влади або службових повноважень, Стаття 366. Службове підроблення, Стаття 367. Службова недбалість посадових осіб, Стаття 186. Грабіж, Стаття 157. Перешкоджання здійсненню виборчого права або права брати участь у референдумі, роботі виборчої комісії або комісії з референдуму чи діяльності офіційного спостерігача). Також порушення закону України «Про вибори народних депутатів України», Закону України «Про міліцію», та інше законодавство України.

Також Марчук А.І. залякує громадян, що органами прокуратури, вже порушені кримінальні справи за статями ККУ ст. 345 ч.2, ст. 279 ч.1 і ст. 293. І всі хто буде говорити правду, теж будуть осуджені за ціми статтями.

Хочу нагадати самовпевненому і знахабнілому Марчуку, що саме його дії і є фактично доведеним злочином.