Актуальність теми. Рекреаційний потенціал Чорноморського узбережжя визначається великою кількістю лікувальних ресурсів і факторів. Важливим видом рекреаційних ресурсів Причорномор'я є морське узбережжя, цінність якого визначається якісним складом, кількістю і характером з'єднання курортно-рекреаційних ресурсів. Значна частина морських берегів України (386 км) належить до категорії зайнятих або непридатних для рекреаційного використання через особливі функції узбережжя (порти, причали, промислові зони та ін.). Звичайно розвиток нових цікавих рекреаційних об’єктів є актуальним для розвитку України.

Кінбурнська коса – перлина Чорного моря – піщана коса, розташована в Очаківському районі Миколаївської області. Поєднання теплих морських і лиманних акваторій, просторих пляжів з сприятливими кліматичними умовами визначають основний напрямок рекреаційного використання території. Найбільшою популярністю у населення користується пляжно - купальний відпочинок. Оздоровча зона зосереджена в основному на західному морському узбережжі , частину якого виділено для стаціонарної рекреації. Забезпечення безпечного відпочинку для людей є основним завданням.

Мета і завдання досліджень. Небезпекою пляжно-купального відпочинку для туристів можуть стати монацитові піски. Тому основним завданням роботи є:

• проаналізувати наукову літературу та джерела інформації з даного питання;
  

• вивчити документацію санепідслужби Миколаївської області з питань радіаційного фону та монацитових пісків на пляжах прибережної зони м. Очакова та Кінбурнської коси
  

.

• провести гамма-спектрометричний аналіз зразків піску з Кінбурнської коси
  

• дослідити наявність монацитових пісків на пляжах прибережної зони м. Очакова та Кінбурнської коси, визначити рівень безпечності для відпочиваючих;
  

Гіпотеза: в роботі передбачено довести відсутність чи наявність монацитових пісків та підвищеного радіаційного фону на Кінбурнській косі та прибережній зоні м. Очакова.

Об’єктом дослідження є прибережна зона м. Очакова та Кінбурнська коса.
Предмет дослідження: монацитові піски.
Методи дослідження: польовий, лабораторний, математично-статистичний, порівняльний.

Практичне значення отриманих результатів. Отриманні дані забезпечують можливість оцінки стану пляжів прибережної зони м. Очакова та Кінбурнської коси. Результати роботи використані адміністрацією ландшафтного парку «Кінбурнська коса» для забезпечення безпечного відпочику туристів у 2014 році.

Щоб забезпечити повноцінний відпочинок людей, повинна бути абсолютна впевненість у безпечності місця їх перебування. Тому була організована зустріч із директором Південної філії інституту екології Національного екологічного центру України, заслуженим природоохоронцем України Олегом Деркачем. Ця людина надала інформацію про виявлення небезпечних радіоактивних пісків на пляжах Кінбурнської коси у 2006 році. Миколаївською санітарно епідеміологічною службою було підтверджено ці дані. Зі слів Олега Деркача відпочиваючі на косі окрім сонячного випромінювання отримують ще й рентгенівську дозу гамма-випромінювань. «Науковці давно дійшли висновку , що немає мінімальних доз радіації, які були б нешкідливі. Тобто підвищений фон збільшує ймовірність виникнення мутацій, різних новоутворень, призводить до негативних наслідків. Що стосується Кінбурнської коси – припускають, що це можуть бути відходи виробництва, які приносить Дніпро. Таке вже було в Миколаївській області кілька років тому. Тоді санстанція знімала радіоактивний наліт піску і знищувала. Робити таке й зараз на диких пляжах, довжина яких близько сотні кілометрів, досить складно. Тому поки ще туристам радять якомога далі триматися від темних плям.» Оскільки пляжна зона коси дуже велика (складає близько 40 км), а сучасний рівень розвитку інфраструктури та рекреаційних комплексів лише на початкових стадіях, то забезпечити безпеку на всій великій території майже неможливо. Тому було вирішено провести спостереження за рівнем радіоактивності на найбільш відвідуваних пляжах Кінбурнської коси починаючи від Ковалівського пляжу до краю коси (приблизно 15 км вздовж і 30 м вширш). Також для порівняння був проведений аналіз піску, взятого поперек коси (від пляжної зони Чорного моря до прибережної зони лиману). Беручи до уваги обсяг пляжу, забір зразків проводився методом конверту. Всього вивчено 60 проб. Радіоактивність проб, взятих з території поперек коси, не перевищує 30 Бк/кг і належить до I класу за параметрами радіоактивності в будівництві.

Аналіз джерел інформації про наявність монацитових пісків на пляжах Кінбурнської коси та прибережної зони м.Очакова

Для визначення наявності монацитових пісків прибережної зони м. Очакова та Кінбурнської коси було надано запит (додаток 9) до Державної санітарно-епідеміологічної служби Миколаївської області з метою вивчення документації про присутність та ліквідацію джерела радіаційного випромінювання.
На основі протоколу на запит від школи надійшов лист про результати радіологічних досліджень прибережної зони м. Очакова та Кінбурнської коси с 1995 року по 2013 рік з підписом директора ДУ «Миколаївського обласного лабораторного центру Держсанепідслужби України» О.П. Артамонова.
Враховуючи географічне положення м. Очакова та Кінбурнської коси, однією з версій наявності монацитових пісків є морський приплив. Тому єбуло досліджено документацію по радіаційному фону Очаківської прибережної зони як основної зони відпочинку людей. З цих даних простежується наявність радіоактивних аномалій на пляжах м. Очакова та Лагерної коси. З 1995 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів фахівцями державної санепідслужби Миколаївської області перед початком пляжного сезону проводяться дозиметричні вимірювання в місцях відпочинку населення. Результати радіологічних досліджень було подано в документах по запиту (додаток 1). Виходячи з цих даних, радіоактивна аномалія спостерігалась у 1995 та 1996 роках на території баз відпочинку «Ольвія», «Янтар» та «Жемчужина» (Рисунок 4.1). З 2007 по 2013 роки спостерігається стабільність радіаційного фону, який не загрожує здоров’ю відпочиваючих.



Бази відпочинку «Ольвія», «Янтар» та «Жемчужина» на території яких спостерігалась радіоактивна аномалія у 1995 та 1996 роках.

З 2007 по 2013 роки спостерігається стабільність радіаційного фону, який не загрожує здоров’ю відпочиваючих.



Радіаційний фон на пляжах міста Очакова.

Аналізуючи дану діаграму (Рисунок 4.2), можна зробити висновки: Радіаційний фон на базах м. Очакова після 1996 року має стабільний характер і не перевищує допустимі санітарно-гігієнічні норми



Радіаційний фон на пляжах баз відпочинку м. Очакова у 2008 році

Виходячи з даних радіаційного фону на пляжах баз відпочинку (додаток 2) (Рисунок 4.3) можна зробити висновки, що він має стабільні допустимі норми і не загрожує здоров’ю відпочиваючих (Таблиця 1.1.).



Радіаційний фон на пляжах дитячих оздоровчих комплексів 2008 року

За даними того ж року на пляжах дитячих оздоровчих комплексів аномалій радіаційного фону теж не спостерігалось (додаток 2) (Рисунок 4.4).


Радіаційний фон на пляжах баз відпочинку м. Очакова у 2012 році


Радіаційний фон на пляжах дитячих оздоровчих комплексів 2012 року

Порівнюючи радіаційний фон 2012 року (додаток 3) (Рисунок 4.5., 4.6.) та 2008 року (Рисунок 4.3., 4.4.) на базах відпочинку та дитячих оздоровчих комплексах м. Очакова можна зробити висновки, що аномального збільшення фону протягом чотирьох років не спостерігається. Радіаційний фон не збільшується, є стабільним та постійно контролюється (додаток 8). Отже пляжі м. Очаків є безпечними для відпочиваючих і місцевого населення.

4.3. Дослідження наявності монацитових пісків на Кінбурнській косі

Щоб забезпечити повноцінний відпочинок людей, повинна бути абсолютна впевненість у безпечності місця їх перебування. Тому була організована зустріч із директором Південної філії інституту екології Національного екологічного центру України, заслуженим природоохоронцем України Олегом Деркачем. Ця людина надала інформацію про виявлення небезпечних радіоактивних пісків на пляжах Кінбурнської коси у 2006 році. Миколаївською санітарно епідеміологічною службою було підтверджено ці дані. Зі слів Олега Деркача відпочиваючі на косі окрім сонячного випромінювання отримують ще й рентгенівську дозу гамма-випромінювань. «Науковці давно дійшли висновку, що немає мінімальних доз радіації, які були б нешкідливі. Тобто підвищений фон збільшує ймовірність виникнення мутацій, різних новоутворень, призводить до негативних наслідків. Що стосується Кінбурнської коси – припускають, що це можуть бути відходи виробництва, які приносить Дніпро. Таке вже було в Миколаївській області кілька років тому. Тоді санстанція знімала радіоактивний наліт піску і знищувала. Робити таке й зараз на диких пляжах, довжина яких близько сотні кілометрів, досить складно. Тому поки ще туристам радять якомога далі триматися від темних плям» [15]. Оскільки пляжна зона коси дуже велика (складає близько 40 км), а сучасний рівень розвитку інфраструктури та рекреаційних комплексів лише на початкових стадіях. Достатньо якісний контроль не здійснюється. Було вирішено провести спостереження за рівнем радіоактивності на найбільш відвідуваних пляжах Кінбурнської коси починаючи від Ковалівського пляжу до краю коси (приблизно 15 000 м вздовж і 30 м вширш). Також для порівняння був проведений аналіз піску, взятого від пляжної зони Чорного моря до прибережної зони лиману ( с. Покровське). Беручи до уваги обсяг пляжу, забір зразків проводився методом конверту.

Всього вивчено 60 проб. Радіоактивність проб, взятих з території впоперек коси, не перевищує 30 Бк/кг і належить до I класу за параметрами радіоактивності в будівництві.

Враховуючи, що за останні роки проводився радіаційний контроль лише прибережної зони м. Очакова, а на Кінбурнській косі більше не досліджувалась наявність монацитових пісків, радіаційній лабораторії санепідемслужби було запропоновано провести гамма-спектрометричні дослідження піску Кінбурнської коси


Місця забору проб піску для проведення гамма-спектрометричного аналізу.

Дослідницькі зразки було доставлено в спектрометричне сховище радіаційного відділу санепідслужби Миколаївської області, де проводився гамма-спектрометричний аналіз, про що свідчить протокол від 18.11.2013 (додаток 4) . Результати подано у таблиці

Гамма-спектрометричний аналіз проб пісків Кінбурнської коси від
с. Покровське до узбережжя відкритого моря

Результати гамма-спектрометричного аналізу проб пісків Кінбурнської коси від с. Покровське до узбережжя відкритого моря

За даними результатів дослідження (Рисунок 4.8.) ефективна питома активність природних радіонуклідів Бк/кг не перевищує допустимі норми і не шкідливою для відпочиваючих (Таблиця 1.2.), має сталий характер і не відхиляється в діапазоні 25-38 Бк/кг

Для більше детального дослідження вирішено провести забір проб на пляжах, що найбільш відвідувані туристами та відпочиваючими. Це узбережжя Кінбурнської коси зі сторони відкритого моря. Результати подано в таблиці

Результати гамма-спектрометричного дослідження проб пісків Кінбурнської коси


Аналізуючи дані можна зробити висновки, що виходячи з таблиці безпечності за величиною ефективної питомої активності природних радіонуклідів і можливості їх використання в будівництві, всі результати зразків є безпечними і входять до І категорії. Але слід звернути увагу на проби №60, №61, №62, що було взято на гострому «волосовидному» мисі коси, та пробу №58, на узбережжі відкритого моря коси, порівняно з іншими мають більш високий рівень питомої активності радіонуклідів. Було запропоновано адміністрації ландшафтного парку Кінбурнської коси та Держсанепідсужбі Миколаївської області звернути увагу на дані ділянки, для подальшого постійного контролю з метою запобігання утворенню підвищеного радіаційного фону.


Результати гамма-спектрометричного аналізу проб піску з пляжів Кінбурнської коси вдовж узбережжя відкритого моря та «волосовидного» мису.

Для ретельнішого дослідження радіаційного фону на Кінбурнській косі також було проведено дозиметричні вимірювання по всій території коси. Для цього використовувалися дозиметри ДРГ-01Т та ДБГ-01Н.


Місця проведення дозиметричних вимірювань.



Аналізуючи дані можна зробити висновки, що, виходячи з верхньої межі допустимої потужності дози (приблизно 0.5 мкЗв / год), вивченні ділянки є безпечними для життя та відпочинку людей.

По завершенню аналізу гамма-спектрометричних та дозиметричних вимірювань, спостерігалося значне підвищення радіаційного фону в напрямку від моста до «волосовидного» мису коси. Найімовірніше це викиди монацитових порід з Українського кристалічного щита, які наносяться на край коси Дніпро-Бугським лиманом.

ВИСНОВКИ

Проведене теоретико-експерементальне дослідження дозволило зробити висновки:
Аналіз інформаційних джерел свідчить про недостатнє вивчення і інформування населення про радіаційний фон на пляжах м. Очакова та Кінбурнської коси. Вивчена нами документація свідчить про те, що, дійсно, при материнській породі було виявлено монацитові піски і їх було утилізовано.

Встановлено постійний радіаційний контроль на пляжах Лагерної коси та міста Очакова перед купальним сезоном (Постанова Кабінету Міністрів від 30.03.1998 №391)

Згідно з даними протоколу гама-спектрометричних та дозиметричних досліджень піску, дані зразки відповідають нормам радіаційної безпеки і належать до І класу та можуть використовуватися у всіх видах будівництва без обмежень, а це означає, що вони є нешкідливими для здоров`я відпочиваючих та місцевого населення.

Рекомендовано адміністрації ландшафтного парку «Кінбурнська коса» та державній санітарній епідеміологічній службі Миколаївської області звернути увагу на ділянки гострого «волосовидного» мису з підвищеними, але в межах норми ефективною питомою активністю природних радіонуклідів та потужністю дози, для подальшого постійного контролю з метою запобігання підвищення радіаційного фону на пляжах Кінбурнської коси.

Створення оптимально безпечної зони для формування рекреаційної інфраструктури на Кінбурнській косі та збереження здоров`я місцевого населення і відпочиваючих повинно передбачати насамперед збереження унікальності й неповторності коси.